Коли провідні
клініки світу
сказали «I'm sorry».
Рання практика · Терапія
Я була молодим лікарем, мені ще не було 30. Сповнена амбіцій, дисципліни, віри в науку, в таблетки. Я вірила всьому, чого мене вчили у вищій медичній школі. А потім сталося життя.
Після підняття тяжкості, сильні болі в шийному відділі хребта. Діагноз: множинні протрузії та грижі шийного відділу хребта зі здавленням спинного мозку.
Мої колеги, українські лікарі і професори, лікарі Америки, Ізраїлю, Німеччини. Я писала всім. SOS, допоможіть. Вердикт: інвалідне крісло. Лежати. Відпочивати. Симптоматична терапія. Тридцять років тому цей діагноз був мало вивчений. Мені пропонували прийняти своє майбутнє.
Через рік: великий теніс.
Сьогодні: повне життя.
Я відмовилася. Через рік я повернулася до того професора, який поставив мені діагноз. Я запропонувала йому зіграти у великий теніс. Він не повірив своїм очам. Він не одразу впізнав мене. Впізнав тільки за моїм яскраво-рудим волоссям.
Я завжди цікавилася медициною глибше за стандартні протоколи. Я спадковий лікар. Я ніколи не вірила на 100% у таблетки як єдине рішення. Спираючись на свої знання, я почала створювати власну систему відновлення.
Сьогодні я працюю з пацієнтами і студентами по всьому світу. Моя система, не чарівна пігулка. Моя система, це праця. І віра, завжди. Але це працює, спираючись на 40+ років клінічного досвіду.